Міністерство фінансів України під час підготовки проєкту державного бюджету на 2027 рік уперше провело комплексну оцінку податкових видатків — коштів, які бюджет недоотримує через діючі пільги, знижені ставки та спеціальні винятки. За даними аналізу показників 2025 року, сумарний негативний вплив податкових преференцій досяг 1 трлн 766,5 млрд грн.

Згідно зі звітом Мінфіну, прямий негативний вплив податкових інструментів становить 1 трлн 549,7 млрд грн. Ще 343,8 млрд грн віднесено до категорії умовно негативного впливу — коли тимчасові втрати скарбниці потенційно компенсуються економічним ефектом у майбутньому. Водночас позитивний вплив спеціальних механізмів наповнення бюджету оцінено у 127 млрд грн, із яких 85 млрд грн (близько 67%) забезпечила тимчасова підвищена ставка податку на прибуток банків.

Найбільші обсяги недоотриманих коштів зафіксовані за двома ключовими податками:
- податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 659,4 млрд грн, де основну частку у 548,6 млрд грн (83,2%) становить звільнення доходів ФОПів на спрощеній системі; ще 35,2 млрд грн припадає на звільнення державної й соціальної допомоги, а 13,8 млрд грн — на знижені ставки оподаткування дивідендів;
- податок на додану вартість (ПДВ) — 613,7 млрд грн, з яких найбільшими є операції з експорту товарів (97,4 млрд грн), переробка давальницької сировини (55,8 млрд грн) та операції з обігу валютних цінностей (45,5 млрд грн).

Прямі втрати за акцизним податком становлять 180,5 млрд грн. Із них 90,1 млрд грн пов'язані з пільгами на електроенергію з відновлюваних джерел і когенераційних установок, а 58,2 млрд грн — із використанням підакцизної сировини для виробництва іншої підакцизної продукції.

За податком на прибуток підприємств податкові видатки сягнули 96,1 млрд грн. Найвагомішими статтями тут стали звільнення доходів нерезидентів за міжнародними угодами (25,1 млрд грн) та коштів інститутів спільного інвестування (23,1 млрд грн).

Методологію оцінки податкових видатків Мінфін затвердив у вересні 2024 року на виконання одного зі структурних маяків програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Джерела

Редакція перевірила матеріал за такими публікаціями:

  1. Інтерфакс-Україна
  2. Економічна правда