Європейський суд з прав людини визнав порушення права на життя та свободи вираження поглядів у справі про напад на херсонську громадську діячку й держслужбовицю Катерину Гандзюк. Відповідне рішення у справі «Гандзюк та інші проти України» судова палата оприлюднила 5 листопада.
Позов у жовтні 2021 року подали батьки Катерини — Віктор і Надія, а також її цивільний чоловік Сергій Денисов. Рідні наполягали, що напад було організовано за участю або на замовлення посадових осіб через антикорупційну діяльність активістки та публічну критику регіонального керівництва, а офіційні органи не забезпечили своєчасного та незалежного розслідування.
ЄСПЛ одноголосно констатував порушення статті 2 (право на життя та обов'язок провести ефективне розслідування) і статті 10 (свобода вираження поглядів) Європейської конвенції з прав людини. Судді встановили, що скоєний злочин був спланованою і профінансованою розправою з метою залякати громадського контролера та змусити активістку замовкнути. У рішенні наголошено, що замах мав виражений стримувальний ефект (chilling effect) для всього громадянського суспільства та журналістів, які викривають зловживання владою.
Згідно з вердиктом, Україна зобов'язана виплатити по 40 000 євро немайнової шкоди батькам Катерини Гандзюк та її партнеру, а також компенсувати 4000 євро судових витрат.
Напад на Катерину Гандзюк стався 31 липня 2018 року біля її будинку в Херсоні — активістку облили концентрованою сірчаною кислотою. 4 листопада 2018 року вона померла в лікарні внаслідок тяжких хімічних опіків. У червні 2023 року Дніпровський районний суд Києва засудив замовника нападу Владислава Мангера та організатора Олексія Левіна до 10 років позбавлення волі; наразі триває розгляд їхніх апеляційних скарг.
Джерела
Редакція перевірила матеріал за такими публікаціями:
