Країни Європейського Союзу визнають необхідність залучення додаткових грошей для підтримки України, проте не мають спільної згоди щодо конфіскації чи прямого використання заморожених російських суверенних активів. Про це заявили лідери країн блоку під час саміту в Брюсселі 16 жовтня.
Потреба в пошуку фінансових ресурсів загострилася на тлі оцінок, за якими наступного року дефіцит фінансування України може перевищити 70 мільярдів євро навіть з урахуванням уже схваленого кредиту ЄС на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Кошти необхідні як на військові закупівлі, так і для закриття дефіциту держбюджету.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен наголосила, що активи агресора є найбільш логічним джерелом допомоги: це дозволить зміцнити безпеку Європи і змусити Росію розплачуватися за масштабні руйнування власною кишенею. Водночас вона констатувала, що низка столиць продовжує блокувати конфіскацію. Фінляндія також виступає за відновлення цієї ініціативи.
Натомість канцлер Австрії Крістіан Штокер нагадав, що юридичні та фінансові застереження, які обговорювалися роком раніше, досі не знято, через що Відень бачить у подібному кроці високі ризики. Бельгія виступає проти одноосібних дій без повного консенсусу в ЄС, оскільки основна маса суверенних коштів РФ розміщена саме в її юрисдикції через депозитарій Euroclear. Прем'єр Ірландії Міхол Мартін зауважив, що через відсутність одностайності минулого разу Брюссель був змушений зупинитися на схемі кредиту на 90 мільярдів євро, тож зараз Європа зосереджена на пошуку дієвих і швидких механізмів фінансування.
Джерела
Редакція перевірила матеріал за такими публікаціями:
