В уряді нагадали базові гарантії та юридичний порядок реалізації громадянами права на доступ до публічної інформації відповідно до профільного законодавства.
Публічною інформацією визнається будь-яка задокументована інформація, що була отримана чи створена органами влади під час виконання передбачених законом повноважень або перебуває у їхньому володінні.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», будь-який запитувач має право звернутися до розпорядника із запитом незалежно від того, стосуються ці дані його особисто чи ні. Подавати запит дозволено без обов'язкового пояснення причин свого звернення.
Законодавство чітко визначає часові межі для надання відповіді:
- стандартний термін надання відповіді на інформаційний запит становить не більше п'яти робочих днів з моменту його надходження;
- якщо запит стосується надання значного обсягу інформації чи вимагає комплексного пошуку серед масиву даних, строк розгляду дозволено продовжити до 20 робочих днів за умови обов'язкового письмового обґрунтування такого рішення.
Розпорядник зобов'язаний розглядати запит по суті. Спроба відмовити запитувачу з посиланням на те, що інформацію нібито можна знайти у загальнодоступних джерелах, законодавчо визнається неправомірною. Так само неправомірною вважається відповідь не за суттю поставленого питання.
Якщо орган не володіє потрібними матеріалами, проте за своїми обов'язками знає чи повинен знати про їхнього володільця, посадовці зобов'язані самостійно перенаправити запит належному розпоряднику, одночасно сповістивши про це автора. У цій ситуації відлік передбаченого строку розпочинається заново — від дати одержання запиту новим розпорядником.
Будь-які неправомірні рішення, дії чи бездіяльність розпорядників можна оскаржити відповідно до статті 23 закону — звернувшись до керівника органу, інстанції вищого рівня або подавши адміністративний позов до суду.
Джерела
Редакція перевірила матеріал за такими публікаціями:
