Нобелівську премію з хімії за 2026 рік присудили французькому досліднику Анрі Б. Кагану та японському вченому Кенсо Соаї. Комітет відзначив їхні праці, що розкрили феномен гомохіральності та механізми виникнення дзеркальної асиметрії молекул.

Багато органічних сполук, включно з амінокислотами, можуть існувати у двох просторових модифікаціях, які є дзеркальними копіями одна одної — подібно до лівої та правої руки. Водночас у живій природі біологічні структури послідовно використовують виключно одну з цих форм. Довгий час фундаментальним питанням лишалося те, як саме така асиметрія змогла закріпитися на хімічному рівні.

У 1986 році Анрі Каган запропонував підхід до управління хімічними реакціями, завдяки якому одна дзеркальна модифікація починає синтезуватися у значно більших масштабах, ніж протилежна. У 2003 році Кенсо Соаї розвинув цей напрям, реалізувавши реакцію, що продукує лише один дзеркальний варіант молекули без домішок іншого.

Роботи лауреатів дозволили зрозуміти зародження молекулярної асиметрії та отримали широке практичне застосування. Наразі ці методи є критично важливими для сучасної фармацевтики під час синтезу безпечних ліків, а також використовуються у створенні високотехнологічних матеріалів, парфумерних композицій та ароматизаторів.

Джерела

Редакція перевірила матеріал за такими публікаціями:

  1. Бабель