Сценарії масштабного руйнування ключової інфраструктури Києва тривалий час розцінювалися державними структурами як малоймовірні, через що реальне впровадження комплексу заходів для мінімізації наслідків таких атак почалося лише у 2026 році. Про це повідомили двоє співрозмовників у державних відомствах, дотичних до оборонного сектору країни.
За словами джерел, системна переоцінка оборонних пріоритетів і ризиків для столиці відбулася після того, як Росія суттєво змінила тактику комбінованих повітряних ударів та збільшила інтенсивність застосування ракет і реактивних дронів проти вузлових енергетичних та комунальних об'єктів. До цього моменту стратегічне планування базувалося на переконанні, що наявної щільності системи протиповітряної оборони навколо столиці буде достатньо для відбиття більшості загроз.
Поточний підхід передбачає не лише роботу зенітних систем, а й широке інженерне укріплення потужностей, децентралізацію розподільчих мереж, створення резервних генерувальних вузлів та підвищення автономності критичних комунікацій міста на випадок тривалих відключень.
Джерела
Редакція перевірила матеріал за такими публікаціями:
